ОПРАЦЮВАТИ МАТЕРІАЛ ЗА РОМАНОМ "ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?.."
ЗА програмою ЗНО тільки І і ІV частини
1. Прослухайте переказ чи аудіокнигу ..
2. Прочитайте матеріал, вивчивши все, що виділено червони
3. Виконайте тести.
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Назва твору походить з біблійної Книги
Автори: Панас Мирний, Іван Білик (брати Рудченки) .ЇХ ДВА !
Рід: епос.
Жанр: соціально-психологічний роман.
Історія створення: нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» → повість «Чіпка» → роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (інша назва – «Пропаща сила»).
Місце дії: село Піски.
Композиція: 4 частини, 30 розділів.
«…будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом» (О. Білецький).
Тема: зображення майже столітньої історії села Піски та життєпису Чіпки Варениченка
Ідея Панас Мирний написав нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» із почутої від візника історії про відомого на Полтавщині Василя Гнидку, який зі своїми поплічниками вбив цілу сім’ю. Потім на основі нарису створив повість «Чіпка». Згодом до написання роману долучився рідний брат Панаса Мирного Іван Рудченко (псевдонім Іван Білик). Одна з перших редакцій роману мала назву «Пропаща сила». Остаточна редакція «Хіба ревуть воло, як ясла повні?» була завершена у 1875 році. Вперше був виданий у Женеві.
Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити.
Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на «слизьку дорогу», калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.
Прототип Чіпки Варениченка: Василь ГнидкаПерша частина твору виконує роль експозиції: автори знайомлять читача з Чіпкою та його матір’ю Мотрею, а також із «польовою царівною» Галею. Тут описано й дитинство та юність героя.
Розв’язку твору наведено в останній частині – це винищення бандою Чіпки козацької родини Хоменків, арешт головного героя та ув’язнення на каторгу.
Сюжет
Частина перша
«Польова царівна»: зустріч Чіпки з Галею.
«Двужон»: історія Вареника — Притики — Хруща — Хрущова.(Це всі прізвища батька Чіпки)
«Дитячі літа»: важке дитинство Чіпки.
«Жив-жив!»: Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.
«Тайна-невтайна»: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.
«Дознався»: знайомство з Галею.
«Хазяїн»: зростання Грицька як доброго господаря.
Частина четверта
«Невзначай свої»: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його товариством) у Максима Ґудзя.
«Розбишацька дочка»: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізнається про те, що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.
«Козак – не без щастя, дівка – не без долі»: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і домовляється з Грицьком про сватання Галі.
«На своїм добрі»: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий промисел Чіпки (перепродування полотна).
«Новий вік»: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіпки в земство.
«Старе — та поновлене»: обрання Чіпки в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.
«Лихо не мовчить»: Явдоха Ґудзь, продавши свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Лушні, Матні й Пацюка); смерть Явдохи.
«Так оце та правда!»: Чіпка і його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі про скоєний сином злочин у волость; арешт Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.
Нечипір (Чіпка) Варениченко
«поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника…».
«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка».
Іван Вареник ( батько)
«Сорочка на йому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев'язана одежа; через праве плече, на палиці перекинута торба — мабуть, з харчю, та пара шкапових чобіт. На взір — чоловік середніх літ. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти; борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска».
Грицько Чупруненко
сирота, батьки померли під час епідемії холери, змалку жив біля далекої родички-удови, а вже потім у діда Уласа.
«сидів, рота роззявивши, коли дід повідав, що пани знову забирають його до двору, і не журився долею Уласа». Разом із тим хлопець виростає роботящим, адже мріє жити заможно, мати чепурненьку, хазяйновиту жіночку і «діток маленьких коло неї».
«Купивши ґрунт, почув себе Грицько зараз іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда».
Мав намір одружитися з багачкою, але з того нічого не вийшло, узяв собі сусідську наймичку Христю. «І стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою».
його життєва філософія — «своя сорочка ближче до тіла».
Максим Гудзь ( батько Галі)
Ні Максим, ні його батьки не знали кріпацької неволі (його дід Мирін зумів свого часу відстояти козацьке звання), тому родина жила у відносному достатку.
Виростав жвавим і непостійним: за все брався із запалом і швидко охолоджувався до тієї чи іншої роботи. Найбільшою розвагою для нього, малого, була гра в бої з татарами. Так він виховував у собі сміливість, яка виразно виявилася в поєдинку з панським бугаєм.
Максим одружився із злодійкуватою Явдошкою ( матір Галі). Він збирав данину з «прокормлєнія», а жінка — перепродувала крадене.
. Під час одного з пограбувань його вбили.
Галя Гудзь
«Польова царівна»
уособлює дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту;
«І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?»;
Дівчина щиро вірила, що коханням відверне Чіпку від злодійства. Образ Галі розкривається в інтимно-побутовому плані;
Добра, щира, справедлива, Галя допомагає Чіпці на якийсь час повернутися до чесної хліборобської праці. Та слабкими виявилися сили молодої жінки, зломилися під тиском брутальних умов;
накладає на себе руки.
Христя
Дружина Грицька Чупруненка;
сирота змалку, вона на все життя залишилася доброю й співчутливою людиною.
вийшовши заміж за Грицька, відчула радість праці на себе, спокій родинного затишку.
На відміну від чоловіка, вона переймається стражданнями інших людей.
Мотря
Чіпчина мати
викриває його злочин.
«Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою».Найтрагічніший жіночий образ.
- дізнається про страшний злочин сина і , перемагаючи материнське почуття, йде до волості, щоб заявити на сина – мотря
- «свого серця влупити та дати йому, коли б тільки він став чоловіком».
- В молоді роки Мотря жила по сусідах і вмерла в чужій хаті, не зазнавши щастя. Мотря з молодих літ зсушена то працею, то нуждою, «суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена…» Автор порівнює її то з підстреленою горлицею, то з совою, показуючи її висохлою, згорбленою, почорнілою.
Явдоха ( мати Галі)
- злодійка-багачка, дитя соціального дна; не має нічого святого; зневажає простих трудівників; для неї найголовніші нажива та прибуток; ніжна та любляча матір.
Лушня, Матня, Пацюк (товариство Чіпчине)
- "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю
- одна думка, одна гадка. Всі вони однакових літ: не то, щоб старі, не то й молоді, - вже підтоптані парубки
Прочитайте уривок з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
«От де моя праця, — немов казали його очі, — не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!..»
У цьому уривку передано роздумиПрочитайте уривок з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Через місяць йому об’явлено, що тепер він піщанський громадянин — козак, Остап Макарович Хрущ.
В уривку йдеться проПрочитайте уривок з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Жінка жонатого чоловіка? Покритка-дівка? ...Ні жінка, ні дівка, а замужня вдова... Гріх перед Богом, — чим його замолити? Сором перед людьми, — чим його змити?..
В уривку йдеться проУривок з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Чіпку все зачіпало, все торкало. Він про все баби розпитував. Баба розказувала, їй любо було одкривати світ його очам, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. А Чіпка не брав — гарбав усе те!
вказує на таку рису головного героя:Прочитайте уривок з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
...любив бабу: душі не чув у їй. Що баба не скаже, усе послухає. А матері не любив і не слухав...
В уривку сказано проРоману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» стосуються всі названі твердження, ОКРІМ
(Кількість балів 1.00)Прочитайте рядки з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного хмелю спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні, — здається, сам огонь говорив ними…
В уривку йдеться проСлова «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах» вказують на те, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні» має ознаки
(Кількість балів 1.00)Твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» стосуються всі слова в рядку
(Кількість балів 1.00)Установіть відповідність між іменами персонажів твору і твердженнями про них.
(Кількість балів 1.00)- 1 дід Улас
- 2 Мотря
- 3 Галя
- 4 Грицько
- 1
- А розповідає Чіпці про його батька
- Б філософія життя " Моя хата скраю..."
- В б’є Чіпку до синців
- Г послужив поштарем і купив хату
- Д Чіпка вперше зустрів її в полі
- ТЕСТИ № 2
- А
Немає коментарів:
Дописати коментар