Батькам на замітку

                                                                                              

           Шановні батьки!
      Я рада вітати Вас на сторінці мого блогу, яка створена для налагодження тісного контакту з Вами.
      В.О.Сухомлинський писав: " Тільки разом з батькам, спільними зусиллями, вчителі можуть дати дітям велике людське щастя".
       Тож побажаємо всі нам успішної співпраці!





Алгоритм дій зловмисників, які доводять дитину до самогубства, ознаки участі дитини у подібних групах у соціальних мережах, список облікових записів, які реєструвалися з території України (перегляньте обов’язково), а також контакти підрозділів кіберполіції, куди слід звертатися у разі виявлення небезпеки – що необхідно знати батькам, аби вберегти дитину від суїциду.
Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, у яких дітей доводять до самогубства.
Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.
Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак, у всіх прихильників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

Нелюди, які організували цю систему, працюють за певною схемою.

Для того, аби вступити в такі групи, треба подати заявку на вступ до неї та написати певний текст у себе на сторінці.
Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.
Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час, що надається на його виконання). Виконання кожного завдання треба фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.
Усього дається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).

Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають завдання дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.
Коли адміністратор групи впевнений у тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.
У зв’язку з цим батькам, щоб не допустити вступу дітей до таких груп, рекомендується:

– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;
– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;
– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;
– звертати увагу на коло спілкування дитини;
– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
– обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
–встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.
Департаментом кіберполіції була виявлена одна з таких груп https://vk.com/blueskitea. До неї входили 209 користувачів з України. При цьому слід наголосити, що такі групи щодня блокуються адміністрацією соціальних мереж за зверненнями правоохоронних органів або їх користувачів.

Тому, при виявленні таких груп самостійно просимо негайно повідомляти до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні) або звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.

Аналізуючи діяльність зазначених груп, кіберполіція встановила постійних учасників таких спільнот, які реєструються з території України.
У зв’язку з цим кіберполіція звертається до батьків та усіх небайдужих із проханням бути пильними, при можливості – перевірити облікові записи ваших дітей, чи не зареєстровані вони під зазначеними у списку іменами.
При виявлені додаткових облікових записів Департамент кіберполіції інформуватиме шляхом оновлення цього списку.


                                                        ПОРАДИ ВЕЛИКИХ ПЕДАГОГІВ

Януш Корчак - педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери.   Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі «Треблінка» разом зі своїми вихованцями - дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися.



Десять заповідей Януша Корчака для батьків
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, дитині воно важке не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина — це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не “наша”, “своя” дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою — неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитина — це свято, яке поки що з тобою.

Виховувати дитину правильно набагато легше, ніж перевиховувати


Антон Семенович Макаренко – видатний педагог і письменник. Свідченням міжнародного визнання  Макаренка стало відоме рішення ЮНЕСКО (1988), яке стосується всього чотирьох педагогів, що визначили спосіб педагогічного мислення в ХХ столітті. Це – Джон ДьюїГеорг КершенштейнерМарія Монтессорі та Антон Макаренко.

  1. Ваша власна поведінка – найголовніше у вихованні.
Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте йому. Ви виховуєте його в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома.
Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або засмучуєтеся, як ви поводитеся з друзями або ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету – все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте.
Якщо вдома ви грубі, або хвалькуваті, або пиячите, а ще гірше, якщо ви ображаєте матір, вам уже не потрібно думати про виховання: ви вже виховуєте ваших дітей і виховуєте погано, і ніякі найкращі поради та методи вам не допоможуть.
  1. Виховання дітей вимагає найсерйознішого тону, найпростішого і щирого.
У цих трьох якостях повинна полягати гранична правда вашого життя. І серйозність зовсім не означає, що ви повинні бути завжди надуті, бундючні. Будьте просто щирі, нехай ваш настрій відповідає моменту і сутності відбувається у вашій родині.


  1. Кожен батько і мати повинні добре уявляти, що вони хочуть виховати у своїй дитині.
Треба мати чітке уявлення власних батьківських бажань. Подумайте добре над цим питанням, і ви відразу побачите і багато зроблених вами помилок, і багато правильних шляхів попереду.
  1. Ви повинні добре знати, що робить, де знаходиться і ким оточена ваша дитина.
Але ви повинні надати їй необхідну свободу, щоб вона знаходилась не тільки під вашим особистим впливом, а під багатьма різноманітними впливами життя. Ви повинні виробити в дитини уміння розбиратися з чужими людьми  і шкідливими   обставинами, боротися з ними, дізнаватися про них  своєчасно. У парниковому вихованні, в ізольованому висиджуванні можна цього виробити.
  1. Виховна робота є насамперед робота організатора.
У цій справі немає дрібниць.  Хороша організація в тому і полягає, що вона не випускає з уваги найдрібніших подробиць і випадків. Дрібниці діють регулярно, щодня, щогодини, з них і складається життя.
Для виховання потрібно не великий час, а розумне використання малого часу.
  1. Не нав’язуйте свою допомогу, але завжди будьте готові допомогти.
Батьківська допомога не повинна бути нав’язлива, набридлива  така, що втомлює. У деяких випадках абсолютно необхідно надати дитині самій вибратися зі скрути, потрібно, щоб вона звикала долати перешкоди і вирішувати більш складні питання.
Але потрібно завжди бачити, як дитина робить яку-небудь роботу, не можна допускати, щоб вона заплуталась і прийшла у відчай. Іноді навіть потрібно, щоб дитина бачила вашу настороженість, увагу і довіру до його можливостей.
  1. Не платіть і не карайте за результати праці.
Я рішуче не рекомендую застосовувати в галузі праці які-небудь заохочення чи покарання. Трудове завдання і її рішення повинні самі по собі доставляти дитині таке задоволення, щоб вона відчувала радість. Визнання  роботи дитини добре зробленою має бути найкращою нагородою за її працю. Такою ж нагородою буде для дитини ваше схвалення її винахідливості та старань.
Але навіть  таким словесним схваленням ніколи не потрібно зловживати, особливо не слід хвалити дитину за зроблену роботу в присутності ваших знайомих і друзів. Тим більше не потрібно її карати за погану або незроблену роботу . Найважливіше в цьому випадку – домогтися того, щоб вона була все-таки виконана.
  1. Навчити дитину любити неможливо без виховання людської гідності.
Навчити любити, навчити пізнавати любов, навчити бути щасливим – це означає навчити поважати самого себе, навчити людської гідності.
  1. Ніколи не приносите себе в жертву дитині.
Зазвичай кажуть: «Ми, мати і батько, все віддаємо дитині, жертвуємо йому всім, у тому числі і власним щастям». Це найжахливіший подарунок, який можуть зробити батьки дитині.
Це такий жахливий подарунок, що можна рекомендувати: якщо ви хочете отруїти вашої дитини, дайте їй випити у великій дозі вашого власного щастя, і вона отруїться.
  1. Навчити людину бути щасливою не можна, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна.
І наостанок ще чудова цитата від майстра:
«Любов – це найвеличніше почуття, яке творить чудеса, яке творить нових людей і створює найбільші людські цінності».

Шановні батьки!Пам’ятайте:

* Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.
* Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності.
* Якщо дитину висміють – вона стане замкнутою.
* Якщо дитина зростає у докорах – формується почуття провини.
* Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.
* Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.
* Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.
* Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.
* Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

* Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

* Не перебивайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли; не відвертайтесь, поки вона не закінчила розповідати; інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.
* Не ставте забагато запитань.
* Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
* Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.
* Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.
* Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.
* Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.
Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до них та інших людей.

1 коментар:

  1. Які гарні слова! І чому обовязково потрібно, щоб нам їх казали авторитетні люди, а не ми самі собі?))

    ВідповістиВидалити