Блог Задираки Олени Юріївни,

БЛОК № 14 (закінчення)

ÐšÐ°Ñ€Ñ‚Ð¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾ÑÑƒ Ð²Ñ–Ð´Ð¼Ñ–Ð½ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ñ–Ð·Ð²Ð¸Ñ‰

Відмінювання прізвищ

1. Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення іменників I відміни, відмінюються як відповідні іменники I відміни, а прізвища із закінченнями іменників II відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних іменників II відміни:

Гмиря - Гмирі, Гмирі, Гмирю, Гмирею

2. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикметники чол. та жін. роду (твердої чи м'якої групи):

Авдієвський - Авдієвського, Авдієвському
Кобилянська - Кобилянської, Кобилянській

3. Не відмінюються псевдоніми і слов'янські прізвища на -е, -і (Ле, Півторадні), а також прізвища іншомовного походження на -і, -е, -у, -о, наголошені -а, -я та інші нетипові для української мови закінчення (Беранже, Гете, Руставелі, Петефі, Лотяну, Шоу, Боккаччо, Гюго, Дідро, Золя, Дюма, Моравіа, Гамсахурдіа та ін.).

У подвійних прізвищах компоненти змінюються за загальними правилами відмінювання прізвищ: твори Карпенка-Карого, повість Нечуя-Левицького, але творчість Драй-Хмари, музика Кос-Анатольського (тільки друга частина)

4. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються: Марії Сеник, Надії Балій, з Ніною Байко. Аналогічні чоловічі прізвища відмінюються як відповідні іменники: Василя Сеника, Михайлові Балієві, з Андрієм Байком.

Запам'ятайте!!! При відмінюванні у прізвищах відбуваються всі фонетичні зміни (чергування голосних, приголосних, спрощення...), що властиві українській мові: Муха - Мусі, Ведмідь - Ведмедя, Панібудьласка - Панібудьласці, Тхір - Тхора.

Разом пишуться складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких - дієслівного походження: вертоліт, лісосплав, самохід, силосонавантажувач, тепловоз

Разом пишуться складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: білокрівці, чорногуз, чорнозем.

Разом пишуться складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ; сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника): верболіз, лісостеп, носоріг, трудодень, шлакоблок (але людино-день, людино-доза); автострада, велотрек, радіокомітет.

Разом пишуться складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт; Перебийніс, Убийвовк (прізвища).

Разом пишуться складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто - називного) та іменника: дванадцятитонка, сторіччя, стоп'ятдесятиріччя, шестиденка.

!!! У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та інші, числівник звичайно пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-річчя, 16-поверховий.

Разом пишуться складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: піваркуша, півгодини, півдюжини, півкарбованця, півколо, півмісяць, півогірка, пів'яблука; напівавтомат, напівсон; полукіпок, полумисок.

!!!Перед іменниками - власними іменами пів- пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва.

Разом пишуться складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурток, світловодолікування, термогідродинаміка.