Іван Франко

"Чого являєшся мені у сні?"

Автор: Іван Франко

Рік: 1896

Збірка: "Зів'яле листя"

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний портрет

Провідний мотив: нерозділене кохання

У вірші "Чого з'являєшся мені?" кохання - це складне культурне явище, з допомогою якого можна більше дізнатися про людину.

Ліричний герой живе у світі, у якому панує реальне, вигадане і неподілене кохання. Він бачить перед собою портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким його собі уявляє ліричний герой.

Вірш змальовується крізь призму сну. Ці навіювання виникли через палке кохання ліричного героя до дівчини, яка не має взаємних почуттів, і прагнення знищити у своїй уяві образ коханої

Чого являєшся мені 

 У сні? 

 Чого звертаєш ти до мене 

 Чудові очі ті ясні,

 Сумні, 

 Немов криниці дно студене?

 Чому уста твої німі? 

 Який докір, яке страждання, 

 Яке несповнене бажання

 На них, мов зарево червоне, 

 Займається і знову тоне 

 У тьмі?

Чого являєшся мені

 У сні?

 В житті ти мною згордувала,

 Моє ти серце надірвала,

 Із нього визвала одні

 Оті ридання голосні —

 Пісні.

 В житті мене ти й знать не знаєш,

 Ідеш по вулиці — минаєш,

 Вклонюся — навіть не зирнеш 

 І головою не кивнеш, 

 Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, 

 Як я люблю тебе без тями, 

 Як мучусь довгими ночами

 І як літа вже за літами 

 Свій біль, свій жаль, свої пісні 

 У серці здавлюю на дні.

О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні!

 В житті мені весь вік тужити —

 Не жити. Так най те серце, що в турботі, 

 Неначе перла у болоті,

 Марніє, в'яне, засиха, —

 Хоч в сні на вид твій оживає,

 Хоч в жалощах живіше грає,

 По-людськи вільно віддиха,

 І того дива золотого

 Зазнає, щастя молодого,

 Бажаного, страшного того

 Гріха! 

                                                                 “Мойсей”

Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів — одна з провідних у творчості митця.

За жанром «Мойсей» — філософська поема.

Композиція поеми “Мойсей”

Твір складається з прологу й 20 пісень (роздумів).

Історія створення поеми “Мойсей”

Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії. Пролог був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності.

Основна ідея поеми “Мойсей”

Поема розкриває глибоку віру поета в невичерпні сили народу, в те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє.

Сюжет поеми “Мойсей”

В основу поеми «Мойсей» Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує біблійну історію, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм
наблизилися до обіцяної землі Палестини.

Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтується, забуває про Божі заповіді та обіцянки. Датан і Авірон забороняють Мойсею промовляти до народу, погрожуючи закидати його камінням.

Пророка, що втрачає віру в Божий промисел, карає Бог:
А що ти усумнивсь на момент
Щодо волі моєї,
То, побачивши сю вітчину,
Сам не вступиш до неї.

Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри: Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі.

Велику увагу при розгляді твору, безперечно, привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему. І справді, у пролозі І.Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу.

За характером вислову пролог поділяється на дві частини: у першій переважають риторичні запитання, які викликають сумніви в державотворчих задатках українського народу, у його гідності та честі. У другій частині сумнів долається, а замість нього з’являється віра і спроможність народу віднайти себе:
Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережишся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі.
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Таку саму структуру має і сама поема: ізраїльський народ сумнівається в можливості здобуття обіцяної землі, але зрештою знаходить її. Отже, без прологу поема «Мойсей» сприймалась би зовсім по-іншому, пролог поглиблює зміст твору, надає йому ознак притчі-оповіді з подвійним сенсом, коли за наявним сюжетом приховується глибший, потаємний зміст.

Основні персонажі поеми “Мойсей”:

• Мойсей
• Датан та Авірон – його супротивники
• Єгова – Бог
• Азазель – темний демон пустелі, що спокушає Мойсея;
• Єгошуа – ватажок євреїв

• Характеристика персонажів поеми Івана Франка “Мойсей”

  Мойсей

  Головний герой поеми – Мойсей – це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг», він фізично слабкий через старий вік, проте дуже міцний духовно:

  Се Мойсей, позабутий пророк,
  Се дідусь слабосилий,
  Що без роду, без стад і жінок
  Сам стоїть край могили.
  Все, що мав у життю, він віддав
  Для одної ідеї,
  І горів, і яснів, і страждав,
  І трудився для неї.

  
  В образі Мойсея автор наголошує саме на протиставленні фізичної слабкості та духовної величі, краси душі пророка:

  Хоч літа його гнуть у каблук
  Із турботами в парі,
  То в очах його все щось горить,
  Мов дві блискавки в хмарі.
  Хоч волосся все біле як сніг,
  У старечій оздобі,
  То стоять ще ті горді жмутки,
  Як два роги на лобі.

  Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення, але на хвилину й він засумнівався у своїй вірі. Таким чином, поет показав, що вождь не повинен мати жодних сумнівів у справедливості обраного ним шляху.

  У конфлікті з народом — трагедія Мойсея як пророка.

  Демон зневіри Азазель

  Демон зневіри Азазель  – злий дух, що з’являється перед пророком у пустелі і отруює його душу сумнівами, вириває з неї розпачливий крик: «Одурив нас Єгова!». За зневіру цю Мойсей був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її, але не вступив на неї.

  Авірон і Датан

  На шляху до високої мети Мойсею перешкоджають Авірон і Датан – дрібні людці, що вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь, намагаючись демагогічно схилити до цього ж маси.

  «Лихими демонами громади» зобразив Іван Франко цих ворогів Мойсея. Вони прагнуть відвернути народ від обраного шляху, яким веде Мойсей. В образах Датана і Авірона поет викриває зрадників революційного руху, реформістів і угодовців. Словами Мойсея він картає антинародну сутність їхніх демагогічних заяв,
  спрямованих в дні бунту на захист спокою як «найблаженнішого стану».

  Єгошуа

  «Князь конюхів» Єгошуа – новий ватажок єврейського народу після смерті пророка Мойсея, який продовжує його справу, надихає свій народ не здаватися й продовжувати шлях до «обітованої землі».
•                                                                    ТЕСТИ ТУТ