ЦИТАТИ  І АФОРИЗМИ ЛІНИ КОСТЕНКО

І щось в мені таке болить,

що це і є, напевно, Україна.

Хай буде все небачене побачено, 

Хай буде все пробачене пробачено.

Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, 

а це у нас воляче терпіння.

Лише борись, а щастя не втече.

Не схаменешся — півжиття позаду.

Я все щось мушу, мушу, мушу!

А, власне, що я винна і кому?!

В життя приходиш чистий і красивий.

З життя ідеш заморений і сивий...

Здушили сльози — не виходь на люди.

Болить душа — не виявляй на вид.

І є природа. І немає смерті.

Є тільки різні стадії буття.

А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.

Вночі скриплять вози. Переселенці їдуть.

Світ за очі, покидавши своє.

Шукати Україну в Україні.

десь має ж бути, десь вона та є! 

І все на світі треба пережити, 

І кожен фініш – це, по суті, старт, 

І наперед не треба ворожити, 

І за минулим плакати не варт.

Життя пройде, немов вода,

і відцвіте, немов вишнева гілка...

в житті одна помилка — не біда,

біда, коли усе життя — помилка.

Не хочу грати жодної з ролей

у цьому сатанинському спектаклі

Всі люблять Польщу в гонорі і славі.

Всяк московит Московію трубить.

Лиш нам чомусь відмовлено у праві

свою вітчизну над усе любить.

В минулому у нас відняли майбутнє.

В майбутньому нам віддадуть минуле.

А де ж наше життя сьогочасне?!