ЦИТАТИ І АФОРИЗМИ ЛІНИ КОСТЕНКО
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність,
а це у нас воляче терпіння.
Лише борись, а щастя не втече.
Не схаменешся — півжиття позаду.
Я все щось мушу, мушу, мушу!
А, власне, що я винна і кому?!
В життя приходиш чистий і красивий.
З життя ідеш заморений і сивий...
Здушили сльози — не виходь на люди.
Болить душа — не виявляй на вид.
І є природа. І немає смерті.
Є тільки різні стадії буття.
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
Вночі скриплять вози. Переселенці їдуть.
Світ за очі, покидавши своє.
Шукати Україну в Україні.
десь має ж бути, десь вона та є!
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Життя пройде, немов вода,
і відцвіте, немов вишнева гілка...
в житті одна помилка — не біда,
біда, коли усе життя — помилка.
Не хочу грати жодної з ролей
у цьому сатанинському спектаклі
Всі люблять Польщу в гонорі і славі.
Всяк московит Московію трубить.
Лиш нам чомусь відмовлено у праві
свою вітчизну над усе любить.
В минулому у нас відняли майбутнє.
В майбутньому нам віддадуть минуле.
А де ж наше життя сьогочасне?!